Адвокат Смоленко Александр Иванович

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського прикордонного загону, Заступника начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України начальника прикордонної комендатури швидкого реагування Передерія Олега Миколайовича, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконними та скасувати накази Начальника прикордонного загону про накладення дисциплінарних стягнень на майора ОСОБА_1: за наказом №113.6-АГ від 12.08.2016 р., за наказом №1128-АГ від 12.08.2016 р., за наказом №1809-АГ від 19.12.2016 р., за наказом № 72-ос від 15.02.2017 р., за наказом №371-АГ від 13.03.2017 р.

- визнати незаконними та скасувати стягнення накладені на майора ОСОБА_1 ОСОБА_4 начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України - начальником прикордонної комендатури швидкого реагування Передерієм Олегом Миколайовичем: за рапортом №12184 від 07.08.2016 р., за рапортом №13843 від 25.08.2016 р., за рапортом №13845 від 26.08.2016 р., за рапортом №16531 від 12.11.2016 р., телеграми коменданта ГЖПІР №Т/30-609 від 23.02.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази та рапорти відповідача про накладення дисциплінарних стягнень на майора ОСОБА_1 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що рішення відповідача про накладення дисциплінарних стягнень на майора ОСОБА_1 прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали обставини, викладені в позовній заяві та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 1996 року проходить службу в Державній прикордонній службі України та з 24.06.2015 року перебуває на посаді начальника мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Наказу №371-АГ від 13.03.2017 року за невиконання своїх функціональних обов'язків, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на підрозділ завдань на начальника мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Відповідно до Наказу №1128-АГ від 12.08.2016 року за неналежне виконання вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 4.5 Інструкції про порядок виконання автомобільної техніки в Державній прикордонній службі України в мирний час, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 429 від 29.12.2003 року, начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Відповідно до Наказу № 1136-АГ від 12.08.2016 року за порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголошено догану начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1.

Відповідно до Наказу №1809-АГ від 19.12.2016 року за низьку професійну підготовку та незадовільні особисті показники за результатами перевірки на професійну придатність виконувати обов'язки за посадою за 2016 рік начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено догану.

Відповідно до Наказу № 72-ос від 15.02.2017 року за порушення ч. 2, 3 ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п. 2 наказу начальника прикордонного загону від 05.12.2016 року начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Також, судом встановлено, що за рапортом Заступника начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України начальника прикордонної комендатури швидкого реагування Передерія Олега Миколайовича №12184 від 07.08.2016 року начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за рапортом №13843 від 25.08.2016 року начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, за рапортом №13845 від 26.08.2016 року начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за рапортом №16531 від 12.11.2016 року начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, телеграми коменданта ГЖПІР №Т/30-609 від 23.02.2017 року начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ст. 1 Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 24 березня 1999 року N 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних сил України, положення якого визначають сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних  стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну  службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Відповідно до ст. 1,2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності  за захист  Вітчизни,  незалежності  та  територіальної цілісності  України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати  заохочення  та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири,  визначені в  розділі 3 цього Статуту.

Відповідно до ст. 45 Статуту Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання    (неналежного    виконання)  військовослужбовцем своїх  службових обов'язків порушення  військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку  командир   повинен  нагадати  йому  про  обов'язки  служби,  а  за  необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком  випадків, передбачених Кодексом  України  про  адміністративні правопорушення. За вчинення   корупційних   діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність  згідно  з  Кодексом  України про адміністративні правопорушення. У  разі  вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України  на  молодших  та  старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;  

б) догана;  

в) сувора догана;  

г) попередження про неповну службову відповідність;  

д)  пониження  в  посаді;      

е) пониження військового звання на один ступінь;

є) звільнення    з    військової    служби    за    службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання.

Згідно ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України  на військовослужбовця,  який порушує військову дисципліну  або  громадський   порядок, можуть   бути   накладені  лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому  званню  військовослужбовця  та  дисциплінарній  владі  командира,  що  вирішив  накласти  на  винну особу дисциплінарне  стягнення.  

Статтею 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове  розслідування. Воно проводиться  з  метою  уточнення  причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час  накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня  поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею 97 Статуту визначено, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають  посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Згідно статті 98 Статуту під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Зі змісту Наказу №371-АГ від 13.03.2017 року судом встановлено, що відповідно до рапортів заступника начальника прикордонного загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування полковника ОСОБА_6 від 10 березня 201 7 року за №3551 стало відомо, що начальник мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування майор ОСОБА_1 28.02.2017 року не виконував свої функціональні обов'язки, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на підрозділ завдань, не прибуття на службу за сигналом «Учбова бойова тривога», порушення наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 12.11.2013 року №112 «Про сигнали та команди, які подають в Держприкордонслужби України», у зв'язку із чим за невиконання своїх функціональних обов'язків, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на підрозділ завдань на начальника мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи представником відповідача не було надано будь-яких доказів на підтвердження факту не виконання позивачем своїх функціональних обов'язків, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на підрозділ завдань та не прибуття на службу за сигналом «Учбова бойова тривога», а також не надано жодних доказів відібрання у позивача письмових пояснень щодо факту не виконання вказаних обов'язків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний Наказу №371-АГ від 13.03.2017 року у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню.

Зі змісту Наказу №1128-АГ від 12.08.2016 року судом встановлено, що за підсумками службового розслідування за фактом виїзду без відповідного дозволу Східного регіонального управління з відділу прикордонної служби Красна Талівка Луганського прикордонного загону до місця постійної дислокації службового автомобіля Volksvagen Amarok військовий номер 0929 Ю4 прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону, за неналежне виконання вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 4.5 Інструкції про порядок виконання автомобільної техніки в Державній прикордонній службі України в мирний час, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 429 від 29.12.2003 року, начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Так, статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування  -  протягом  місяця  від  дня  його  закінчення, не враховуючи  часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.  Дисциплінарне  стягнення  не  може бути накладене після шести місяців з  дня  вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у  відпустці,  а  також час відсутності на службі без поважних причин.

На підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку про те, що дисциплінарне стягнення має бути накладене, зокрема, не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця  від  дня його закінчення та до зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Із матеріалів справи судом встановлено, що згідно відпускного квитка № 30/1913 від 18.07.2016 року, виписаного Начальником відділу кадрів військової частини 9951, майор ОСОБА_1 звільнений в щорічну відпустку за 2016 рік терміном 27 діб, з 20 липня 2016 року по 15 серпня 2016 року (а.с. 133).

Враховуючи наведене, оскаржуваний Наказ №1128-АГ від 12.08.2016 року був прийнятий під час перебування ОСОБА_1 у щорічній відпустці.

Таким чином, беручи до уваги те, що вказаний наказ винесений з порушенням вимог положень статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у зв'язку із чим підлягає скасуванню, як протиправний.

Зі змісту Наказу № 1136-АГ від 12.08.2016 року судом встановлено, що за порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголошено догану начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що 08 липня 2016 року офіцерами управління озброєння та техніки департаменту- ресурсного забезпечення Адміністрації Державної прикордонні служби України здійснено перевірку окремих складових оперативно-службової діяльності на ділянці Харківського прикордонного загону. Під час роботи групи на прикордонній комендатурі швидкого реагування було виявлено ряд суттєвих недоліків щодо організації інженерно-технічного забезпечення, а саме: виїзд окремих автомобілів здійснюється з неоформленими дорожніми листами; автомобільна техніка розташована в підрозділі з порушеннями вимог наказу Держкомкордону України від 17.05.2002 року №301; автомобільна техніка знаходиться в брудному стані; наявна стрілецька, особиста та групова зброя зберігається не обслуговуваною.

З цього приводу суд зазначає, що вказаним наказом притягнуто до відповідальності посадових осіб прикордонної комендатури швидкого реагування та доказів проведення службового розслідування за виявленими фактами порушень представником відповідача під час розгляду справи надано не було, у зв'язку із чим суд вважає, що положення вказаного наказу носять загальний характер, що порушує вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оскільки фактично відповідачем не було встановлено характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, а тому суд дійшов висновку, що Наказ № 1136-АГ від 12.08.2016 року у частині оголошення догани начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 не відповідає вимогам законодавства України та підлягає скасуванню.

Зі змісту Наказу №1809-АГ від 19.12.2016 року судом встановлено, що за низьку професійну підготовку та незадовільні особисті показники за результатами перевірки на професійну придатність виконувати обов'язки за посадою за 2016 рік начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено догану.

Дослідивши наявний у матеріалах справи витяг з відомості перевірки на професійну придатність персоналу прикордонної комендатури швидкого реагування за 2016 рік, ОСОБА_1 набрав наступні бали: теоретична підготовка - 3 бали, практичне виконання посадових обов'язків - 2 бали, оцінка спеціальної підготовки - 2 бали теоретична підготовка - 4 бали, фізична підготовка - 3 бали, вогнева підготовка - 3 бали, екобезпека - 3 бали, загальна оцінка - 3 бали, оцінка загальної підготовки - 3 бали, індивідуальна загальна оцінка професійної підготовки - 2 бали (а.с. 9, т. 2).

Так, відповідно до п. 7.1 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170, процес атестування військовослужбовців передбачає проведення комплексного та періодичного оцінювання військовослужбовців. Комплексне оцінювання включає щорічне оцінювання, здійснене прямими командирами (начальниками), та незалежне оцінювання військовослужбовців, здійснене визначеним представником Головної інспекції Міністерства оборони України або комісій з перевірки військ (сил), утворених наказами Міністерства оборони України, у випадках, визначених пунктом 7.5 цього розділу. Періодичне оцінювання проводиться посадовими особами, у підпорядкуванні яких перебувають військовослужбовці, у випадках, визначених пунктом 7.6 цього розділу.

Згідно пункту 7.14 вказаної Інструкції залежно від результатів оцінювання службової діяльності військовослужбовців за рік посадові особи, які складають на військовослужбовців оцінні картки, роблять висновки щодо відповідності посадам, які вони займають, а також надають рекомендації стосовно їх подальшого службового використання, а саме:

зарахування до Резерву для просування по службі;

залишення на займаній посаді або продовження строку перебування на посаді;

призначення або переміщення на рівнозначну посаду із зазначенням причин, визначених     підпунктом 2      пункту 82 Положення;

переміщення на нижчу посаду із зазначенням причин, визначених   підпунктом 3      пункту 82 Положення;

направлення на навчання, підготовку до ад'юнктури, докторантури;

залишення на військовій службі понад граничний вік;

звільнення з військової служби із зазначенням підстав, визначених статтею 26      Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Враховуючи вищенаведене, чинним законодавством передбачено проведення атестування військовослужбовців та залежно від результатів оцінювання службової діяльності військовослужбовців за рік посадові особи, які складають на військовослужбовців оцінні картки, роблять висновки щодо відповідності посадам, які вони займають, а також надають рекомендації стосовно їх подальшого службового використання.

Між тим, суд звертає увагу, що вказаною Інструкцією не передбачено накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани у разі незадовільної оцінки за проходження атестування, а тому суд дійшов висновку, що Наказ №1809-АГ від 19.12.2016 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зі змісту Наказу № 72-ос від 15.02.2017 року судом встановлено, що за порушення ч. 2, 3 ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п. 2 наказу начальника прикордонного загону від 05.12.2016 року начальнику мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що відповідно до доповідної записки начальника відділу зв'язку, автоматизації та захисту інформації підполковника Коржика В.О., в якій викладено, що станом на 14.02.2017 року зафіксовано невиконання Графіку подання документів та файлів, необхідних для отримання послуг електронного цифрового підпису суб'єктами електронного декларування Харківського прикордонного загону, затвердженого наказом начальника прикордонного загону від 05.12.2-16 року № 1738-АГ, а саме: інспектором прикордонної служби 2 категорії номеру обслуги 1 секції мінометів 2 вогневого відділення мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшим сержантом ОСОБА_7 безпосередній керівник начальник мінометної застави відділення переносних зенітно - ракетних комплексів майор ОСОБА_1

Так, відповідно до ч. 2, 3 ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про  виконання або  невиконання  наказу  військовослужбовець зобов'язаний доповісти  командирові  (начальникові),  який  віддав наказ,  і  своєму  безпосередньому  командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного)  виконання.  Якщо військовослужбовець розуміє,  що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Позивач у судовому засіданні та у письмових поясненнях пояснив, що повідомив свого безпосереднього начальника полковника Передерія О.В. про відсутність у старшого сержанта ОСОБА_7 паспорта, так як він був загублений, та небажання його відновлювати. Також зазначив, що позивач проводив бесіду зі старшим сержантом ОСОБА_7 та попередив про всі негативні наслідки для останнього.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення службової перевірки з зазначених підстав, пояснення від майора ОСОБА_1 та старшого сержанта ОСОБА_7 не відбирались, отже, доказів порушення військової дисципліни представником відповідача під час розгляду даної справи надано не було, а тому суд, перевіривши прийнятий суб'єктом владних повноважень наказ на відповідність вимогам статті 2 КАС України, дійшов висновку, що Наказ № 72-ос від 15.02.2017 року є необґрунтованим та таким що, що прийнятий без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню у частині накладення дисциплінарного стягнення на майора ОСОБА_1

Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконними та скасування стягнень накладених на майора ОСОБА_1 ОСОБА_4 начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України - начальником прикордонної комендатури швидкого реагування Передерієм Олегом Миколайовичем: за рапортом №12184 від 07.08.2016 р., за рапортом №13843 від 25.08.2016 р., за рапортом №13845 від 26.08.2016 р., за рапортом №16531 від 12.11.2016 р., телеграми коменданта ГЖПІР №Т/30-609 від 23.02.2017 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час  накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня  поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи представником відповідача не було надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем дисциплінарних проступків, які вказані у рапорті №12184 від 07.08.2016 р., у рапорті №13843 від 25.08.2016 р., у рапорті №13845 від 26.08.2016 р., у рапорті №16531 від 12.11.2016 р. та у телеграмі коменданта ГЖПІР №Т/30-609 від 23.02.2017 р., службових розслідувань та встановлення вини позивача відповідачем не проводилось, тобто відповідачем у даному випадку не доведено обставин, на яких гуртуються його заперечення, у відповідності до вимог ст. 77 КАС України.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання незаконними та скасування стягнень накладених Заступником начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України - начальником прикордонної комендатури швидкого реагування Передерієм Олегом Миколайовичем на майора ОСОБА_1: за рапортом №12184 від 07.08.2016 року, за рапортом №13843 від 25.08.2016 року, за рапортом №13845 від 26.08.2016 року, за рапортом №16531 від 12.11.2016 року, телеграми коменданта ГЖПІР №Т/30-609 від 23.02.2017 року.

Щодо доводів представника відповідача про те, що згідно положень Дисциплінарного статуту Збройних сил України дисциплінарні стягнення після 1 року втрачають силу, суд зазначає, що на момент звернення позивача до суду вищевказані дисциплінарні стягнення були чинними та ніким не скасованими, а тому, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку, що вказані доводи представника відповідача безпідставними.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297  КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону, Заступника начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України начальника прикордонної комендатури швидкого реагування Передерія Олега Миколайовича про визнання незаконними та скасування наказів - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Начальника Харківського прикордонного загону №1136-АГ від 12.08.2016 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на майора ОСОБА_1.

Визнати незаконним та скасувати наказ Начальника Харківського прикордонного загону №1128-АГ від 12.08.2016 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на майора ОСОБА_1.

Визнати незаконним та скасувати наказ Начальника Харківського прикордонного загону №1809-АГ від 19.12.2016 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на майора ОСОБА_1.

Визнати незаконним та скасувати наказ Начальника Харківського прикордонного загону № 72-ос від 15.02.2017 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на майора ОСОБА_1.

Визнати незаконним та скасувати наказ Начальника Харківського прикордонного загону №371-АГ від 13.03.2017 року в частині накладення дисциплінарного стягнення на майора ОСОБА_1.

Визнати незаконними та скасувати стягнення накладені Заступником начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України - начальником прикордонної комендатури швидкого реагування Передерієм Олегом Миколайовичем на майора ОСОБА_1: за рапортом №12184 від 07.08.2016 року, за рапортом №13843 від 25.08.2016 року, за рапортом №13845 від 26.08.2016 року, за рапортом №16531 від 12.11.2016 року, телеграми коменданта ГЖПІР №Т/30-609 від 23.02.2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 24 травня 2018 року.

Суддя                                                                                                Бідонько А.В.