Адвокат Смоленко Александр Иванович

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат , пов`язаних з утриманням відповідача під час навчання.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил з 30 серпня 2014 року по 07 червня 2018 року на посаді курсанта.

Контракт про проходження військової служби (навчання) укладено з ОСОБА_1 30 серпня 2014 року. Відповідно до умов договору відповідач вз на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

07 червня 2018 року контракт достроково розірвано та ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 06 червня 2018 року № 143.

З розрахунком витрат та зобов`язаннями по їх відшкодуванню Гапонов Є.Ю. ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом на загальному розрахунку № 483 від 07 червня 2018 року. Однак, витрати відповідачем не відшкодовано.

Просить стягнути 393 079 грн.20 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання та судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав. З розрахунком витрат не згоден, оскільки він є завищеним. Позивачем не надано достатніх доказів в підтвердження сум розрахунків коштів. Документи з зазначенням фактичного щомісячного отримання грошових коштів; розміром його посадового окладу не надано, оскільки ні в Контракті ні будь-якому іншому наданому до позовної заяви документі не зазначається чи виплачувалися будь-які надбавки чи грошові премії, якщо так у якій сумі на інше. Початок розрахунку фактичних витрат розпочинається з 13 серпня 2014 року хоча Контракт про проходження військової служби (навчання) укладений та набирає чинності лише з 30 серпня 2014 року.

У розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням по перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та зворотньо включені витрати за період з 29 червня 2015 року по 27 вересня 2015 року у сумі 336 грн 27 коп та за період 28 червня 2016 року по 26 липня 2016 року, однак відповідно до вимог чинного законодавства витрати на їх перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад за визначений період навчання не відшкодовуються.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 11 березня 2019 року позов Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 393079 грн. 20 коп. - витрати пов`язані з утриманням ОСОБА_1 під час навчання, судовий збір у сумі - 5896 грн. 19 коп. на загальну суму 398975 грн.39коп.

Рішення мотивовано тим, що обов`язок відшкодування витрат визначено контрактом, а тому кошти згідно наданого позивачем розрахунку підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Категорично не згоден з розрахунком та вважає, що він не зобов`язався відшкодовувати перелічені витрати, про що свідчить відсутність підпису у відповідній графі. Позивачем не надано доказів на підтвердження сум, визначених у розрахунку.

Колегія суддів, вислухав суддю доповідача, пояснення з`явившихся осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 30 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ХНУПС ім. І.Кожедуба укладено контракт про проходження військової служби .

Відповідно до п.1 абз.5,6 контракту ОСОБА_1 зобов`язався після закінчення навчання відпрацювати не менше п`яти років за посадою та в місці призначення, а у разі відмови від подальшого проходження служби до спливу вказаного строку - відшкодувати фактичні витрати, пов`язані із утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Гапонов ОСОБА_2 у період навчання на здобуття вищої освіти за державним замовленням перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням відповідних комунальних послуг.

Наказом начальника ХНУПС ім. І.Кожедуба №143 від 06 червня 2018 року ОСОБА_1 відраховано від подальшого навчання у зв`язку з розірванням контракту через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Згідно із частиною першоюстатті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною 1 ст.5 КАС України установлено право на звернення до суду та способи судового захисту в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно доп.п.1,2ч.1ст.4КАС України:адміністративна справа-переданий навирішення адміністративногосуду публічно-правовийспір; публічно-правовийспір -спір,у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, тобто служба є публічною.

Відповідно до пункту 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно допідпунктів "д","е","є","з","и"пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно допорядкуі умов,встановлених КабінетомМіністрів України.У разівідмови віддобровільного відшкодуваннявитрат такевідшкодування здійснюєтьсяу судовомупорядку.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із того, що правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем цивільно-правової угоди, внаслідок чого у нього виникло зобов`язання відшкодувати вартість навчання, тому вирішення цього спору належить до компетенції цивільного суду.

Разом з тим, спори, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Вказана правова позиція викладена у постановахВеликої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 та від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбаченихстаттями 255та257цього Кодексу.

Із урахуванням викладеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі з роз`ясненням позивачу права на звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Судові витрати підлягають перерозподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374 ч. 1 п. 4, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 11 березня 2019 року скасувати.

Провадженняу справі за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат закрити.

Стягнути з Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (місце знаходження: м. Харків, вул. Сумська,77/79, код ЄДРПОУ 24980799) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 4422 грн. 15 коп.( чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні п`ятнадцять копійок).

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну ухвалу складено 07 червня 2019 року.

Головуючий А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко